понеділок, 19 грудня 2016 р.

Мій досвід роботи

Проблема, над якою я працюю - формування сучасних компетенцій на уроках в старшій школі. Я працюю над нею впродовж декількох років, і за ці роки її актуальність тільки зростає.

Учні старшої школи – це майже дорослі люди, які незабаром почнуть самостійне життя. Саме тому для них вкрай важливим є вміння навчатися самостійно, видобувати необхідні знання з насправді безмежного океану інформації. При цьому стануть в нагоді саме сформовані  в школі компетенції, і якщо вчителі керувалися в своїй діяльності застарілими методами, примушували вивчати заміст того, щоб привчати вчитися, молода людина буде не готовою до того, що її очікує.


Питаннями структури і сутності понять термінів «компетенція» і «компетентність» у налузі освіти займалися Н.М.Бібік, Н.В. Кузьміна, П.П.Борисов, Дж.Равен, С.Є.Шишов та інші. Визначення компетенції та компетентності дають такі міжнародні організації, як ЮНЕСКО, Євопейський Союз, Міжнородна комісія Ради Європи та ін.
Компетенція – це інтегрований результат опанування змістом загальної середньої освіти, який виражається в готовності учня використовувати засвоєні знання, уміння, навички, а також способи діяльності у конкретних життєвих ситуаціях для розв'язання практичних і теоретичних задач.

При викладанні інформатики я вважаю за потрібне звернути увагу на компетенції, що мають відношення до інформаційних і комунікативних технологій та уміння вчитися.
Уміння вчитись програмує індивідуальний досвід самостійного навчання. Дитина, яка вміє самостійно вчитися, в майбутньому зможе самостійно та творчо працювати, жити.
Ключові компетенції:
✔ вивчати,
✔ шукати,
✔ думати,
✔ співпрацювати,
✔ братися за справу,
✔ адаптуватись.
Компетентність передбачає, що учень:

  • сам визначає мету навчально-пізнавальної діяльності або приймає учителеву;
  • планує, програмує свою діяльність;
  • організовує свою працю для досягнення мети;
  • відбирає або знаходить потрібні знання, способи для розв'язання задачі;
  • виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції;
  • усвідомлює свою діяльність і практично її вдосконалює;
  • має уміння й навички самоконтролю та самооцінки.

Компетенції з інформаційних і комунікативних технологій передбачають здібності:

  • застосовувати інформаційно-комунікативні технології в навчанні та повсякденному житті;
  • раціонально використовувати комп'ютер й комп'ютерні засоби для розв'язання задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням та передаванням;
  • будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;
  • оцінювати процес й досягнуті результати технологічної діяльності.

Для реалізації поставленої мети використовую різноманітні способи. Серед них використання інноваційних методів та форм навчання, описаних провідними педагогами сучасності; використання інтерактивних вправ.

До власних здобутків можу віднести такі особливості навчального процесу.

  • Практика за рахунок теорії.


В чому суть? Більше часу на уроках відводиться на практичне засвоєння навичок за рахунок вивчення теорії напам’ять.

Які переваги? Учень навчається робити, а не відтворювати прочитане. Формуються навички, які дозволять учневі користуватися комп’ютером, як повсякденним інструментом для розв’язування задачі.

Які недоліки? Учень може не знати означення текстового процесора та його різновидів, але досконало вміти ним користуватися. Вважаю, що компетентнісний підхід може допускати такий недолік.

  • Відмова від паперових зошитів на користь електронних. 


В чому суть? Учні старшої ланки (9-11 клас) створюють блоґи, в яких ведуть записи подібно до звичайного зошита.

Які переваги? Учні навчаються регулярно підтримувати електронний ресурс; записи в зошиті легко перевірити; підвищується швидкість набору тексту.

Які недоліки? Підходить тільки для старших учнів, учні початкової та середньої ланки мають використовувати традиційні зошити через швидкість роботи та необхідність формування навичок рукописного конспектування.

  • Написання есе.


В чому суть? Наприкінці вивчення теми учням пропонується написати невелике есе, в якому висловити свою думку з пройденого матеріалу. Тема есе може бути різною, наприклад, чи варто вивчати дану тему? Яку тему з двох ти вважаєш кориснішою для себе особисто? Які аспекти розглянутої програми були висвітлені недостатньо? Чому ти вважаєш їх важливими?

Які переваги? Учні навчаються висловлювати свою думку, аргументувати її та формулювати висновки. Задіяні одразу декілька ключових компетенцій: вивчати, шукати, думати,  братися за справу.

Які недоліки? Надто велика спокуса знайти готовий текст в мережі. Ця проблема вирішується шляхом використання систем «анти-плагіат» протягом декількох занять поспіль.

  • Дискусійний клуб (онлайн та оффлайн).


В чому суть? Задається певна тема для обговорення. Місцем обговорення може бути клас, група в соціальній мере.жі, блоґ вчителя.

Які переваги? Учні вчаться формулювати свою думку та відстоювати її. В разі онлайн-дискусії до неї можуть приєднатися всі учні та вчителі гімназії, що об’єднує та стимулює спілкування оффлайн. Також це привчає учнів до думки, що соціальна мережа може бути місцем серйозного обговорення та спілкування.

Які недоліки? Частині учнів важко публічно висловити свою думку, навіть якщо вони не згодні з опонентом. Мінімізувати проблему «мовчазних слухачів» можна через особисте спілкування та підтримку позиції таких учнів.

  • Використання методу проектів за участі учнів.


В чому суть? Проект розробляється самими учнями, від ідеї до реалізації. Учитель при цьому може спостерігати і задавати питання, але не висловлювати свою думку.

Які переваги? Зацікавленість учнів в проекті, який вони придумали самі, набагато вища, ніж в тому, який як їм «нав’язали зверху». Учні вчаться визначати мету своєї діяльності, планувати її, розраховувати час, співпрацювати в команді, розподіляти обов’язки. Такий підхід допомагає дітям працювати усвідомлено, бачити причини та наслідки власної діяльності.

Які недоліки? Потрібен постійний ненав’язливий контроль, який утримає проект в певних рамках і не дасть йому відійти від запланованої мети. Можливо, не з першого разу вдасться знайти тонку межу між бездіяльністю та контролем.

Василь Сухомлинський казав: «Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини».
Я вважаю, що Сухомлинський був геніальним вчителем, який приніс в педагогіку революційні на свій час ідеї. Мені здається, в цій фразі він говорив саме про те, що згодом ми назвемо компетенціями – відкривати істину самостійно, вчитись думати і вчитись працювати. Мені приємно думати, що своєю роботою я дещо продовжую працю великого педагога минулого століття.

1 коментар: